Під час військової агресії російської федерації багато виробничих фондів, особливо у Донецькій і Луганській областях, було зруйновано, працівники залишилися без подальшої можливості працювати на таких підприємствах. Змінами, внесеними до Кодексу законів про працю України Законом від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон №2352, набрав чинності 19 липня п.р.) встановлюється особливий порядок вивільнення працівників у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (пункт 6 частини 1 статті 41 КЗпП України), який відрізняється від загальної процедури вивільнення, передбаченої частинами першою-третьою статті 492 КЗпП України, які в такому випадку не підлягають застосуванню.
Натомість вичерпний перелік вимог при звільненні працівника відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП України встановлюється частиною шостою статті 492 КЗпП України, а саме:
- персональне попередження працівника не менш ніж за 10 календарних днів;
- надання інформації про заплановане вивільнення працівників первинним профспілковим організаціям, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення не пізніше ніж за 10 календарних днів;
- повідомлення державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також проведення протягом п’яти календарних днів консультацій з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень (у разі, якщо вивільнення є масовим).
Джерело: Східне міжрегіональне управління Держпраці