Українська Рада Бізнесу, що об’єднує 132 провідні бізнес-асоціації України, проаналізувала проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», який розроблено Мінекономіки та направлено на погодження центральним органам виконавчої влади.
Запропоновані Мінекономіки зміни передбачають суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників, який є на цей час крихким балансом між потребами оборони та виживанням економіки країни.
Зокрема, йдеться про скорочення лімітів для окремих категорій підприємств, зміну методики розрахунку кількості осіб, які можуть бути заброньовані, створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів України та запровадження додаткових погоджувальних процедур для отримання статусу критично важливого підприємства й визначення лімітів бронювання.
Бізнес-спільнота поділяє необхідність протидії зловживанням під час бронювання, фіктивному працевлаштуванню та маніпуляціям із чисельністю персоналу. Водночас запропонований підхід виходить за межі адресної протидії порушенням і унеможливлює роботу добросовісного бізнесу.
1. Скорочення лімітів бронювання створює ризики для економіки та критичної інфраструктури
Проєкт передбачає встановлення лімітів бронювання до 85 % для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики, а для підприємств тепло-, водопостачання, водовідведення й управління відходами — до 60 %.
Такі обмеження можуть безпосередньо вплинути на здатність підприємств виконувати державні оборонні замовлення, забезпечувати виробництво, ремонт і відновлення енергетичної інфраструктури, а також безперервно надавати життєво необхідні послуги населенню.
Для багатьох підприємств критично важливими є не лише загальна чисельність персоналу, а й наявність конкретних фахівців — інженерів, енергетиків, технологів, працівників ремонтних бригад та інших працівників, заміна яких потребує значного часу. Втрата навіть відносно невеликої кількості таких спеціалістів може призвести до зупинки окремих виробничих процесів або зниження операційної спроможності підприємства.
Застосування загальних обмежень без належного врахування специфіки діяльності, технологічних процесів і реальної потреби в персоналі створює ризики для секторів, стабільна робота яких безпосередньо пов’язана з обороноздатністю та життєзабезпеченням країни.
2. Координаційний центр створює додатковий рівень адміністративного впливу на бізнес
Проєкт передбачає створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів України, рекомендації якого впливатимуть на визначення статусу критично важливих підприємств, встановлення лімітів бронювання понад 50 % та перегляд раніше наданого статусу.
За такого підходу Центр фактично стає додатковим етапом ухвалення рішень, які безпосередньо визначатимуть кадрові можливості підприємств.
Водночас для забезпечення прозорості й передбачуваності необхідно чітко визначити критерії розгляду заявок, строки ухвалення рішень, вимоги до їх обґрунтування, порядок повідомлення підприємств і можливість оскарження.
Особливе занепокоєння викликає можливість рекомендувати скасування вже наданого статусу критично важливого підприємства без достатньо чітко визначених підстав, процедури розгляду та гарантій для підприємства. Відсутність таких правил створює правову невизначеність і ризики неоднакового застосування вимог.
Бізнес-спільнота вважає, що запровадження нового колегіального органу не повинно створювати непрозорий механізм додаткового погодження, від якого залежатиме можливість підприємства зберігати необхідний персонал.
3. Нова методика розрахунку фактично руйнує систему бронювання для всіх галузей
Вкрай негативною є пропозиція виключити з розрахункової чисельності військовозобов’язаних працівників осіб, які вже мають законні підстави для відстрочки від призову, зокрема осіб з інвалідністю, батьків трьох і більше дітей та інших категорій громадян.
Наразі на багатьох підприємствах значна частина працівників уже має законну відстрочку від мобілізації, а решта персоналу може бути заброньована в межах установленого ліміту. Саме ця модель дає змогу підприємствам зберігати необхідну кількість працівників для безперервної роботи, виробництва продукції, виконання контрактів і сплати податків.
Запропонована зміна докорінно змінює цей принцип: працівники, які вже мають законну відстрочку, фактично перестають враховуватися при визначенні кількості людей, яких підприємство може забронювати. У результаті підприємства втрачають частину можливостей для бронювання не через скорочення штату чи зменшення виробничих потреб, а виключно внаслідок зміни формули розрахунку. У разі застосування запропонованої формули військовозобов’язані працівники без права на відстрочку з часом припинять працювати на підприємствах, оскільки будуть мобілізовані чи звільнені за власним бажанням. Як наслідок, ліміти для бронювання на підприємствах наблизяться до нуля. Це, своєю чергою, призведе до зупинки підприємств та суттєвого скорочення надходження коштів до державного бюджету від сплати усіх видів податків.
За таких умов підприємства можуть опинитися перед необхідністю скорочувати виробництво, відмовлятися від контрактів, зменшувати обсяги діяльності або навіть зупиняти окремі процеси через нестачу персоналу. Особливо небезпечними ці наслідки є для оборонно-промислового комплексу, енергетики, промисловості, логістики та критичної інфраструктури.
Фахівці УРБ наголошують: виключення працівників із законними відстрочками з розрахункової бази необхідно вилучити з проєкту постанови. Така зміна не має належного зв’язку з протидією фіктивному працевлаштуванню, натомість створює ризик руйнування чинного механізму бронювання для добросовісних підприємств і втрати кадрової спроможності економіки в умовах війни.
4. Скорочені строки перегляду критеріїв не забезпечують належної підготовки бізнесу
Проєкт передбачає перегляд і погодження галузевих та регіональних критеріїв критичності у стислий строк – до 20 жовтня 2026 року.
За таких умов органи влади та підприємства матимуть обмежений час для аналізу нових вимог, підготовки необхідних документів і оцінки наслідків для відповідних галузей. Це створює ризики поспішного перегляду критеріїв, неоднакового їх застосування та виникнення додаткових адміністративних бар’єрів.
Зміна критеріїв критичності має відбуватися за зрозумілою процедурою, з достатнім перехідним періодом і можливістю для підприємств підтвердити відповідність новим вимогам без загрози раптової втрати статусу.
5. Проєкт потребує повноцінного регуляторного аналізу та консультацій із бізнесом
Масштаб запропонованих змін вимагає належного аналізу їхніх економічних, бюджетних, виробничих і соціальних наслідків.
Необхідно оцінити вплив нових лімітів та методики розрахунку на різні галузі, можливі наслідки для виконання оборонних замовлень, безперервності роботи критичної інфраструктури, зайнятості, виробництва та податкових надходжень.
Окремої уваги потребує аналіз ризиків, пов’язаних із концентрацією повноважень у Координаційному центрі, відсутністю чітких процедурних гарантій і можливістю неоднакового застосування критеріїв.
УРБ наголошує, що протидія зловживанням має здійснюватися насамперед шляхом адресних перевірок обґрунтованих ризиків фіктивного працевлаштування та маніпуляцій із чисельністю працівників. Добросовісний бізнес не повинен зазнавати додаткових обмежень лише через існування порушень в окремих випадках.
У зв’язку з викладеним Українська Рада Бізнесу закликає:
- Міністерство економіки України — відкликати проєкт постанови з процедури погодження та повернути його на доопрацювання із залученням представників бізнес-спільноти й галузевих асоціацій.
- Міністерство фінансів України та інші центральні органи виконавчої влади — забезпечити змістовний розгляд проєкту в межах своїх повноважень, не погоджувати його в нинішній редакції.
- Державну регуляторну службу України — розглянути проєкт у межах її компетенції, приділивши особливу увагу дотриманню вимог державної регуляторної політики, обґрунтованості обмежень, впливу на бізнес та необхідності проведення консультацій із бізнесом.
- Кабінет Міністрів України — не ухвалювати постанову в запропонованій редакції, натомість провести належний аналіз впливу та консультації із провідними бізнес-асоціаціями.
- Розробити ризик-орієнтовані механізми протидії зловживанням, які дозволять виявляти та припиняти фіктивне працевлаштування й маніпуляції з чисельністю персоналу без непропорційного обмеження можливостей добросовісних підприємств.
УРБ підтримує необхідність удосконалення системи бронювання та забезпечення справедливого балансу між мобілізаційними потребами держави й функціонуванням економіки. Водночас цей баланс не може досягатися шляхом створення непрогнозованих адміністративних перешкод для підприємств, які забезпечують обороноздатність, енергетичну безпеку, зайнятість, сплату податків і життєдіяльність країни.
Українська Рада Бізнесу готова долучитися до професійного опрацювання змін і напрацювання збалансованих рішень, які дозволять ефективно протидіяти зловживанням, зберігаючи кадрову спроможність легального бізнесу в умовах воєнного стану.