Середня зарплата для обчислення цільового внеску: чи є порядок її обчислення «пасткою для бізнесу»


◦ Трудовi вiдносини
◦ Особливі категорії працівників
◦ Оплата праці
◦ Середній заробіток
◦ Зміни в законодавстві
31

04.03.2026
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розкритикував урядовий Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, назвавши його пасткою для бізнесу. Давайте проаналізуємо його норми і з'ясуємо, чи є там та пастка і де.

Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 25.02.2026 р. № 268 (далі — Порядок № 268), встановлює механізм обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) за відповідний календарний квартал, розрахованої на одного працівника, для визначення розміру внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, що сплачується відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі — Закон № 875).

Порядок № 268 набрав чинності з дня опублікування — 03.03.2026 р., а застосовується — з 01.01.2026 р.

Порядок № 268 визначає такі питання:

  • на кого поширюється його дія (п. 3);
  • на підставі яких даних роботодавець обчислює середню зарплату (п. 4);
  • формулу для обчислення середньої зарплати і період, за який вона обчислюється (п. 5 і 6);
  • які виплати включаються до розрахунку (п. 7);
  • які виплати не включаються до розрахунку (п. 8);
  • порядок визначення середньої кількості працівників на основі середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (п. 9);
  • категорії осіб, які не враховуються при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (п. 10).

Порядок № 268 ми коментували на рівні проєкту. В остаточній редакції підхід до обчислення середньої зарплати не змінився — змінився розмір нарахованих доходів, що приймається до розрахунку: у проєкті планувалося враховувати до розрахунку лише ті доходи, на які нараховано ЄСВ, а в остаточній редакції передбачено враховувати всю суму доходу.

Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, яке розробляло проєкт Порядку № 286, на урядовому сайті розмістило повідомлення про його затвердження і зазначило, що документ встановлює чіткий механізм обчислення показника середньомісячної заробітної плати (винагороди) на одного працівника за відповідний календарний квартал. А ухвалення постанови забезпечить єдиний, прозорий і зрозумілий підхід до розрахунку внеску та сприятиме належній реалізації механізму підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю. Та голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики вважає його пасткою для бізнесу.

 

У чому проблема
і чому Порядок № 268 став «пасткою для бізнесу»

Головна проблема, на думку Д. Гетманцева, в тому, що Порядок № 268 вводить спеціальні правила визначення чисельності працівників для цілей обчислення внеску, які відрізняються від підходів Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286).

Так, у Порядку № 268 є норми, згідно з якими ті чи інші категорії працівників не беруться до розрахунку визначених ним показників. Але умова щодо неврахування в складі середньооблікової кількості штатних працівників зі шкідливими та важкими умовами праці — це не нововведення Порядку № 268. Це вимога ст. 18² Закону № 875. І роботодавці такому підходу, думається, тільки радіють.

Колись у середині 2000-х років одне з підприємств оспорювало в суді рішення Фонду захисту осіб з інвалідністю щодо застосування штрафних санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю. Невиконання нормативу воно пояснювало тим, що більшість робочих місць на підприємстві — це робочі місця зі шкідливими і важкими умовами роботи, і воно практично не може на такі місця працевлаштувати осіб з інвалідністю. Але суд став на бік Фонду, тому що винятків щодо таких умов роботи в Законі № 875 на той час не було.

Тобто підприємство, маючи умовно 2000 працівників, з яких у шкідливих і важких умовах працювало 1700 осіб, мало працевлаштувати 80 осіб з інвалідністю (2000 × 4 %), створивши для них додатково 80 робочих місць з нормальними умовами праці.

Відповідно до нових вимог Закону № 875 тепер таке підприємство має працевлаштувати лише 12 осіб з інвалідністю ((2000 – 1700) × 4 %). І одна бухгалтер у соцмережах пише, що вже не може дочекатися остаточної редакції урядового порядку щодо визначення кількості працівників, які працюють у шкідливих і важких умовах (тому що в неї схоже співвідношення працівників).

 

Щодо застосування Інструкції № 286

У Законі № 875 тепер прямо встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, середньооблікова кількість штатних працівників — осіб з інвалідністю — це показники кількості працівників роботодавців, визначені за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики. І вона одна — Інструкція № 286. Але…

Ще з 2014 р. діють «спеціальні правила» застосування Інструкції № 286 щодо (не)врахування під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників під час заповнення статистичної звітності з праці мобілізованих працівників. Тоді фахівці Держстату роз’яснювали, що вони враховуються в обліковій кількості штатних працівників на кінець звітного періоду, але рекомендували не включати їх до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників під час заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. Хоча нарахована їм середня зарплата мала враховуватися у фонді оплати праці. З того часу зміни в Інструкцію № 286 не вносилися.

З початком повномасштабного вторгнення додалося ще дві категорії працівників, які «псують» статистику: з якими призупинено дію трудового договору і яким надано відпустку без збереження зарплати на час дії воєнного стану. І Держстат знову на словах просив передати, що працівників, стосовно яких призупинено дію трудового договору, тут враховують, а тут не враховують.

І це якийсь час створило певну плутанину в обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників для цілей заповнення звітності з ЄСВ, на основі якої останнім часом визначався норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю. Хтось вважав, що мобілізованих працівників і тих, з якими призупинили дію трудового договору, не слід враховувати для цілей виконання нормативу, хтось вважав, що треба, бо Інструкція № 286 змін не зазнавала.

Тож малоймовірно, що для роботодавців буде проблемою не включати до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників зі шкідливими та важкими умовами праці. Адже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю завдяки їх виключенню буде менший.

 

Про п. 10 Порядку № 268

Пункт 10 Порядку № 268 визначає, які категорії працівників під час обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу з тих, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем у відповідному календарному кварталі, не враховуються для цілей розрахунку внеску.

На перший погляд може здатися, що це спроба, скажімо так, осучаснити Інструкцію № 286. З часу її затвердження з’явилися категорії працівників, які роками можуть не виходити на роботу, що, повторимо, «псує» роботодавцю статистику. Але це не так.

Для цілей обчислення цільового внесу потрібно мати три ключових показники:

  • норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
  • кількість працівників з інвалідністю;
  • середня зарплата для обчислення цільового внеску.

Статтею 18-2 Закону № 875 установлено визначати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю із середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу без урахування штатних одиниць, що належать до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається КМУ.

Відповідно до пп. 3.2.2 Інструкції № 286 під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 2.5.8-2.5.9 Інструкції № 286).

Оскільки Закон № 875 має вищу юридичну силу, то не слід враховувати і працівників, які працюють на шкідливих і важких роботах. І це виглядає логічно, бо не можуть особи з інвалідністю працювати в таких умовах, і підприємство не може для них створювати такі робочі місця.

Кількість осіб з інвалідністю, які враховуються у виконання нормативу, визначається також відповідно до пп. 3.2.2 Інструкції № 286 та ще й з урахуванням розміру зарплати, що має бути вищим за мінімальну. Тож роботодавець знову стикається з тим, що йому слід когось виключати з розрахунку, хто хоч вписується в норми Інструкції № 286, та не вписується в норми Закону № 875.

А тепер уявімо ситуацію, що на підприємстві працює 100 працівників (норматив — 4 особи), але з 50 працівниками призупинено дію трудового договору. Загальна сума нарахованої зарплати, яка враховується відповідно до норм Порядку № 268 для розрахунку середньої, — 1 000 000 грн.

Рахуємо: якщо 1 000 000 поділити на 100 працівників, які враховуються для цілей обчислення нормативу, середня зарплата становитиме 10 000 грн. А якщо 1 000 000 поділити на 50 працівників, яким вона лише нарахована, без урахування тих, з якими призупинено дію трудового договору,  середня зарплата становитиме 20 000 грн.

Чи є різниця, коли підприємство обчислюватиме цільовий внесок із 20 000 грн і з 10 000 грн? Так, є.

І п. 10 Поряду № 268 визначає категорії працівників, які не враховуються в ході обчислення середньої зарплати:

  • особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ;
  • працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • працівники, які перебувають або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;
  • працівники, які перебувають або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку в разі, коли дитина потребує домашнього догляду;
  • працівники, які перебувають або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 16-річного віку в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або коли дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня;
  • працівники, які перебувають або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 18-річного віку в разі, коли дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги;
  • працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати протягом повної тривалості звітного періоду;
  • працівники, з якими тимчасово зупинено дію трудового договору;
  • працівники, які направлені для проходження базової військової служби та мобілізовані;  
  • працівники, праця яких належить до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Такі працівники не отримують доходів, і їх врахування зменшуватиме розмір середньої зарплати. Тому п. 10 Порядку № 268 з точки зору Кабміну є виправданим. Але якщо Д. Гетманцев хоче, щоб уряд скасував п. 10 Порядку № 268, і йому вдасться цього домогтися — то це тільки на руку роботодавцям (можна навіть петицію до КМУ підтримати, якщо така буде).

Середня кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), крім штатних працівників облікового складу, передбачає врахує і кількості зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості. Це, схоже, ще якийсь лише Кабміну відомий запобіжник від зменшення розміру цільового внеску.

Порядок визначення середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості див. тут.

 

Доходи, які враховуються для обчислення внеску

Пунктами 6 і 7 Порядку № 268 визначено, що нарахована заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за календарний квартал (ЗПкварт.), включає, зокрема, нараховану працівникам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в т. ч. у натуральній формі.

Без урахування факту сплати ЄСВ (у проєкті була прив’язка до нарахування внеску).

Без обмеження розміром.

І хоч у Порядку № 268 немає прямого відсилання, та очевидно, що тут доведеться мати справу з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

Розмір зарплати визначається на підставі облікових документів для визначення кількісного складу працівників, бухгалтерських та інших первинних документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), що здійснені фізичним особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів.

 

Питання контролю

Не забуваймо ще про питання контролю. У Податковому розрахунку з контролем за виконанням нормативу все було просто: один рядок помножив на норматив, звірив з другим рядком, який контролюється через відповідний додаток, і сума штрафу готова. Дані рядків виправити не можна. Не погоджуєшся — в суд.

А подивіться, скільки у Порядку № 268 винятків із правил. А ще буде порядок зарахування однієї особи з інвалідністю певних груп за двох, порядок визначення робочих місць зі шкідливими та важкими умовами праці, в яких також є неоднозначні положення. Як це все звести докупи, щоб можна було хоч якось контролювати дотримання нормативу в автоматичному режимі? Якого обсягу має / може бути звітність, якщо доведеться всі ці показники відображати? Якщо спростити Порядок № 286, це допоможе посилити автоматизований контроль за сплатою цільового внесу?

 

З усього цього можна зробити висновок, що роботодавцям для правильного обчислення суми цільового внеску дійсно доведеться багато часу приділяти обчисленню кількості працівників тієї чи іншої категорії, бо це прямо впливає як на визначення нормативу, так і на визначення середньої зарплати для обчислення внеску. Але малоймовірно, що найближчим часом до Порядку № 268 будуть внесені якісь зміни. Тож читайте текст Порядку, і якщо будуть запитання — звертайтеся на нашу пряму телефонну лінію.

Нагадаємо, що ще має бути затверджена спеціальна форма звітності для обчислення і декларування цільового внеску. Її поки що немає.


 

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП