Стаття 31 КЗпП забороняє вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої його трудовим договором.
Щоб розширити коло обов’язків працівника порівняно з його посадовою інструкцією, для цього є два шляхи:
- отримати згоду працівника,
- використовувати порядок, установлений ч. 3 ст.32 КЗпП.
Частина 3 статті 32 КЗпП говорить про зміну істотних умов праці у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці. Про таку зміну роботодавець зобов’язаний повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці.
Причому, в цьому випадку неважливо, стосується ця зміна всіх працівників підприємства чи пов’язана з покладанням додаткових обов’язків тільки на одного конкретного працівника. Роботодавець також не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.
Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою. Про це говорить частина перша статті 33 КЗпП.
Яким саме чином можна залучити працівника до виконання додаткових функцій? Чинне законодавство передбачає декілька способів:
- виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
- тимчасове заступництво;
- суміщення професій (посад);
- розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт.
Щоб розуміти, який із цих способів застосовувати в кожному конкретному випадку, потрібно перш за все встановити, у зв’язку з чим знадобилося збільшити працівнику трудове навантаження.
В статі 32 частині 4 КЗпП говориться, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП.
Джерело: Управління Держпраці у Рівненській області